Як це було...

Рік тому відбулися позачергові вибори президента України, на яких вперше в історії країни один із кандидатів переміг уже в першому турі. Петро Порошенко не мав великої партії, але мав феноменальну політичну інтуїцію: всього за якихось три місяці зміг переконати українців, що саме він виведе країну з постмайданної політичної кризи.

Судіть самі. Ще в травні 2013 року, за даними фонду "Демократичні ініціативи", передвиборчий рейтинг теоретичного кандидата-одинака становив 4,5%. Це був кандидат, який плентався далеко позаду фаворитів соціологів - Кличка, Тимошенко і навіть беззмінного лідера комуністів України Петра Симоненка. Але 26 травня 2014 р. Петро Порошенко отримав рекордні 54,7% голосів виборців і став президентом України.

Порошенко 1 грудня під час штурму Банкової

Очевидно, що Петро Олексійович готувався до виборів ще під час Майдану, на якому він весь час перебував у тіні "трійки" опозиціонерів - Кличка, Яценюка і Тягнибока. Але політтехнології ніхто не відміняв. Фотографії Порошенка верхи на грейдері, в гущі розлюченого натовпу, обіцянка відновити бруківку на Грушевського й активні фінансові вливання в протестний рух - ось що додавало йому очок день у день.

Рейтинг Порошенка до січня 2014 р. зріс до 11% і підняв його на третє місце серед потенційних президентів (відразу після Януковича і Кличка), а за місяць додав ще 2%.

Порошенка прохолодно зустріли в Сімферополі 28 лютого 2014

Порошенко став єдиним кандидатом, який їздив до Криму після початку сепаратистських рухів. Так, йому там були не раді, його освистали, але в березні 2014 р. рейтинг майбутнього президента підскочив до 15,9%, випередивши Тимошенко і Кличка.

Але цього було замало, щоб бути впевненим у перемозі, і Порошенко зміг усунути конкурента зі свого шляху, переконавши Віталія Кличка об'єднатися в одну команду. Так політик-мільярдер став "єдиним кандидатом від демократичних сил". 3-12 квітня за Порошенка в першому турі мали намір голосувати вже 29% опитаних. Найближчий кандидат, Юлія Тимошенко, відстає на 16%.

На такому підйомі 11 квітня на мітингу в Житомирі Порошенко заявляє: "Демократичні сили можуть вже перемогти в першому турі - 25 травня, і вже 1 червня сильна і незалежна українська держава побудує ефективну вертикаль влади, захистить від зовнішнього ворога і далі зробить економічні реформи, які відведуть всі ризики від нашої держави". Так з'явилося гасло про перемогу в першому турі.

Там же він обіцяє зміцнити курс гривні, гнівно таврує ганьбою ціну долара на рівні 13 грн. Порошенко - відомий олігарх, у нього є досвід побудови великих компаній, і тому його бачення економіки викликало довіру.

  • Описание картинки 1
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8

Передвиборча кампанія Порошенка


Описание картинки 2

За кілька днів в. о. президента Олександр Турчинов наказав розпочати АТО в Донецькій і Луганській областях, і до передвиборчої риторики президента приєдналася теза про зміну стратегії АТО і якнайшвидше воцаріння миру на Донбасі. Українці, які пережили Майдан і втрату Криму, не бажали війни, а тому гасла Порошенка про швидкий мир на Донбасі приваблювали електорат.

На початку травня Порошенко вже вигравав у першому турі серед виборців, які мали намір піти на вибори. За даними Київського міжнародного інституту соціології, вже тоді він набирав 54,7% голосів.

До 25 травня Порошенко вже впевнено йшов на вибори - перемагати. Висока явка в західних і центральних регіонах, а також низька в південних і східних - і Порошенко вже 25 травня виграв вибори, а 7 червня був офіційно оголошений п'ятим президентом незалежної України.

  • Описание картинки 1
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11

День інавгурації Порошенка, 7 червня 2014


Час обіцяти і час виконувати

Петро Порошенко перед виборами активно роздавав обіцянки. Його програма містила все те, чого чекало від нового президента українське суспільство. Однак через рік після приходу до влади Порошенко не зміг виконати всі передвиборчі обіцянки, хоча й зробив чимало. Деякі з них були нереалістичними від самого початку, деякі були вже "простроченими" і не підлягали виконанню у строки, але деякі ще можна надолужити і виконати. Нижче - найважливіші обіцянки Порошенка, дані ним як до виборів, так і в перший рік повноважень, а також ступінь їх виконання.



Угода про асоціацію з ЄС

27 червня 2014 р. під час саміту глав Європейського Союзу в Брюсселі Порошенко підписав економічну частину Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Політичну частину угоди було підписано 21 березня прем'єр-міністром України Арсенієм Яценюком. Втім, положення про ЗВТ з ЄС поки так і не набрали чинності через позицію Росії.

Описание картинки 2

"Багато хто з вас разом зі мною приєдналися до складання цього документа. Тепер мрію втілити його в життя. Але з цього нам треба якомога швидше, я підкреслюю, підписати економічну частину угоди. Дорогі друзі, моя ручка вже в руках, і я вже готовий. І щойно ЄС прийме відповідне рішення – підпис українського президента миттєво з'явиться під цим доленосним документом”

Порошенко на інавгурації в Києві 7 червня 2014 р.
Швидке завершення АТО

Втім, швидкого (і нешвидкого теж) завершення не вийшло. Після виборів бойовики активізувалися, бої загострилися, а завершилося все Іловайськом і першим Мінськом. Лише за 100 днів президентства Порошенка в зоні конфлікту почав діяти хоч якийсь мирний план, проте взимку конфлікт спалахнув з новою силою, що призвело до втрати Дебальцевого і другого Мінська. Зараз бойовики знову посилили обстріли, отримали підтримку РФ. Не виключено нового наступу, Мінська-3. Однак скільки це триватиме, не скаже ніхто, навіть сам Порошенко.

Описание картинки 2

"Антитерористична операція не може і не буде тривати 2-3 місяці. Вона повинна і буде тривати години... Ми подивимося вже незабаром на ефективність антитерористичної операції"

Порошенко про АТО на Донбасі 28 травня

Збільшення чисельності ЗСУ та витрат на оборону

2 травня він заявив, що чисельність української армії буде збільшено, пізніше було заявлено, що витрати на ЗСУ виростуть до 5% від ВВП.

25 березня Порошенко підписав указ про збільшення чисельності Збройних сил України до 250 тис.

Держбюджетом України на 2015 рік передбачено 44,6 млрд гривень на потреби Міноборони. Всього на національну безпеку та оборону, за словами Арсенія Яценюка, передбачено близько 90 млрд грн.

Описание картинки 2

"Ми повинні тримати порох сухим. Армія і розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу повинні стати нашим головним пріоритетом. Найнадійніші наші союзники і гарантії миру – це армія, флот, Нацгвардія і професійні спецслужби. Ніхто нас не буде захищати, поки ми не навчимося оборонятися самі"

Порошенко 7 червня 2014 р
Розслідування резонансних злочинів

"Суспільство має знати, що влада сьогодні діє ефективно, і ті, хто вчинив злочин, вже опинилися або опиняться на лаві підсудних", - вимагав Порошенко від силовиків розслідувати резонансні злочини. Для цього він переконав Раду призначити генпрокурором Віталія Ярему. Однак той не зміг забезпечити конкретних результатів ані щодо Майдану, ані щодо Одеси, ані щодо злочинів режиму Януковича.

Ярему було звільнено з поста, на його місце прийшов Шокін. Однак розстріл людей на Майдані досі покритий таємницями, винні не покарані. Щодо Одеси ситуація не краща - слідчі нібито встановили обставини загибелі десятків мітингувальників, але винуватців не покарано. У справі Януковича і його команди відчутних результатів немає, а міжнародні організації навіть готові зняти санкції проти наближених до екс-президента осіб.

Описание картинки 2

"Мене не задовольняють темпи розслідування",

- заявив президент у серпні.


"Далі затягувати з цією справою ми просто не маємо права. Жодна смерть не повинна залишитися без відповідальності тих, хто виконував та організовував виконання цих злочинів"

Порошенко 12 листопада 2014 р.

Яценюк залишиться прем'єром

Яценюк залишався прем'єром аж до виборів у Верховну Раду в жовтні. Після формування нової коаліції його знову було обрано головою уряду. Зауважимо, що в липні глава Кабміну написав заяву про відставку, однак її не було задоволено.

Описание картинки 2

"Згідно з Конституцією, президентські вибори не тягнуть за собою відставки прем'єра. Ніяких планів щодо зміни уряду не маю. Вважаю, що діяльність Яценюка на посаді прем'єра є досить успішною"

Порошенко 26 травня 2014 р.
Безвізовий режим з ЄС у перший рік повноважень

Цей пункт політик прописав і у своїй передвиборчій програмі, вказавши там терміни - перший рік повноважень.

Проте в ЄС налаштовані дуже скептично стосовно виконання цієї обіцянки. А навесні 2015 року в ЄС і зовсім заявили, що немає технічної можливості надати Україні безвізовий режим на Ризькому саміті, оскільки Київ не виконав третини поставлених завдань.

Описание картинки 2

"Ми завершили вже перший етап безвізового режиму і дуже швидко завершимо другий, щоб з 1 січня 2015 р. українські громадяни мали можливість без віз подорожувати Європою"

Порошенко у зверненні до українців 7 червня

Перший візит на Донбас

Свій обіцяний візит на Донбас Порошенко здійснив 20 червня. У Центрі антитерористичної операції Порошенко прийняв рапорт генерала Муженка, а на зустрічі з громадянами Донецької області в місті Святогорську президент розповів про мирний план з врегулювання ситуації в регіоні. На Донбасі Порошенко доручив ЗСУ на тиждень припинити вогонь. Втім, відповідного кроку від бойовиків президент не дочекався, і військові дії на Донбасі продовжилися.

Описание картинки 2

"Ви пам'ятаєте, що мій перший візит буде на Донбас. А що стосується міжнародного візиту, це може бути Польща"

Порошенко 25 травня 2014 р. І дійсно, Порошенко ще не в статусі президента 3 червня відвідав Варшаву, де взяв участь у святкуванні 25-річчя перших частково демократичних виборів у Польщі
Продаж бізнесу

Але минув вже рік, а Roshen так і не продано. При цьому сам глава держави заявив, що для продажу своїх активів він уклав угоду з компанією Rothschild, яка і буде шукати покупців на його активи. За словами Порошенка, його графік не дозволяє стояти на базарі і торгувати, та й знайти покупця в нинішній час досить складно. Однак, незважаючи на всі складнощі, фабрика Roshen у Липецьку продовжує працювати, а Міжнародний інвестиційний банк значно наростив капітал за підсумками першого року президентства Порошенка.

До бізнес-імперії президента входять кондитерська корпорація Roshen (у тому числі дві фабрики в Росії - в Липецьку і Липецькій області), завод "Ленінська кузня", холдинг "Укравтозапчастина", група "Агропродінвест", СОК "Монітор" (фітнес-клуб "5 елемент "), ТРК НБМ ("5 канал"), Продовольча компанія "Поділля", Міжнародний інвестиційний банк, Севастопольський ремонтний завод.

Описание картинки 2

"Що стосується мого бізнесу, то відразу ж після цього (інавгурації, - ред.) буде складено контракт з інвестиційною компанією щодо пошуку покупців"

Порошенко про обіцянку продати все, крім "5 каналу"

Дострокові парламентські вибори

Позачергові парламентські вибори в Україні відбулися 26 жовтня 2014 р., після того, як коаліція в Раді припинила своє існування. Однак парламент так і не зміг змінити закон про вибори, і волевиявлення відбулося за змішаною системою.

Описание картинки 2

"Забезпечу повне перезавантаження влади. Докладу всіх зусиль у рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори виключно на пропорційній основі за відкритими списками"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі
Зарплата військовослужбовців в 1 тис. грн на день

Проте ж грошове забезпечення рядового складу військової служби за контрактом, задіяного в АТО, становить від 5700 до 8445 гривень на місяць. Сержантський і офіцерський склад військової служби за контрактом отримують від 6780 до 12477 гривень. Грошові виплати офіцерського складу - від 9360 до 16710 гривень.

Грошове забезпечення військовиків дійсно виросло, але не набагато. І це далеко не ті 1 тис. грн, які Порошенко обіцяв перед виборами.

Згідно з листом Міністерства оборони України від 28 квітня 2015 р., одноразову допомогу в разі загибелі військовослужбовця має бути виплачено в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, або 609 тис. грн.

Описание картинки 2

"Я обіцяв розповідати на кожній зустрічі, яка у мене буде, що ми забезпечимо армію. Це буде першим пріоритетом. Строковиків, які воюють у бою, в армії не буде. Там будуть добровольці. Отримувати він буде тисячу гривень на день. На один мільйон гривень будуть застраховані їхні життя і здоров'я"

Порошенко на одній зі своїх останніх передвиборчих зустрічей

Україна – унітарна держава, але Донбасу – особливе самоврядуванн

17 жовтня 2014 р. Порошенко підписав закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Документ визначає тимчасовий порядок організації місцевого самоврядування, діяльності органів місцевої влади в окремих районах Донецької та Луганської областей. Втім, бойові дії на сході країни не припинилися, і Верховна Рада скасувала цей закон.

Описание картинки 2

"Я можу вас запевнити, що ані питання суверенітету, ані питання територіальної цілісності, ані питання незалежності України не стоять на порядку денному. Україна є і буде єдиною державою. Ніякої федералізації! Україна буде соборною й унітарною державою"

Порошенко у вересні 2014 р. При цьому президент додав, що окремі райони Донбасу на три роки отримають особливий статус самоврядування
Курс долара нижче 11 гривень

Курс наразі коливається в районі 21-22 грн / дол. А були ж дні, коли він досягав 40 грн. Безумовно, стежити за курсом – це не повноваження президента, однак глава НБУ - його креатура.

Описание картинки 2

"Упевнений, щойно зайде кредит МВФ, макрофінансова допомога ЄС, допомога США і кредит Світового банку, щойно істотно зростуть золотовалютні резерви України, щойно у нас почнуться антикорупційні реформи, реформи судового законодавства, реформи зі створення інвестиційного клімату, курс негайно відкотиться назад. До якого рівня – зараз безвідповідально стверджувати. Але точно він буде не 13, 12 і 11 гривень. Він буде менше"

Порошенко наприкінці квітня 2014 р., в розпал передвиборчої гонки

Статус-кво в мовному питанні

За президентства Порошенка "мовне питання" у Верховній Раді взагалі не піднімалося.

Описание картинки 2

"Буду керуватися статтею 10 Конституції, яка визначає українську мову як державну, але особливо підкреслює правах російської мови і гарантує вільний розвиток усіх мов. Вважаю за доцільне з метою забезпечення єдності української політичної нації зберегти існуючий статус-кво в мовному питанні"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі
Зміна Конституції і децентралізація

"Ключовою позицією конституційної реформи буде не те, що вони хочуть черговий перерозподіл повноважень у трикутнику "президент – уряд – парламент". Цим 23 роки займалися. Ключовою позицією, яку я буду наголошувати, буде децентралізація влади", - Порошенко перед виборами. За його словами, місцеві громади отримають більше прав і коштів на реалізацію своїх повноважень вже після місцевих виборів.

Проект змін до Конституції був внесений ним в Раду, а також скерований на висновок до Венеціанської комісії. Однак відтоді ніяких реальних кроків щодо децентралізації влади прийнято не було. Швидше за все, місцеві вибори восени 2015 р. пройдуть за старим законодавством.

Описание картинки 2

"Громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень. Виконавча влада в областях буде належати не призначеним зверху «губернаторам», а виконкомам, сформованим облрадами, обраними людьми. При обов'язковому збереженні і зміцненні єдиного українського гуманітарного простору в мовно-культурній сфері, в освіті, в політиці, історичній пам'яті обов'язково буде враховуватися специфіка кожного регіону"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі

Контроль за діяльністю чиновників

З 25 квітня 2015 р. набирає чинності закон "Про запобігання корупції". Цим документом передбачено створення електронного реєстру декларацій про доходи чиновників. Мін'юст має намір створити електронний реєстр декларацій про доходи чиновників. До нього потраплять дані про фінансовий стан майже 200 тис. держслужбовців.

Гірше йдуть справи з кадровою політикою, і в Адміністрації президента в тому числі. Неодноразово в ЗМІ публікувалися дані про призначення на різні посади наближених до президента людей, його бізнес-партнерів, чиновників з "темним" минулим тощо.

Описание картинки 2

"Відкритими повинні бути кадрова політика та діяльність кожного чиновника, його стан і доходи, витрати держслужбовців та їхніх сімей"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі
Переговори з бойовиками

27 червня відбулися перші переговори, в яких взяли участь лідери проросійських бойовиків. Україну на них представляв другий президент Леонід Кучма. Пізніше в АП уточнили, що у Кучми є мандат від Порошенка на представлення України на переговорах.

5 вересня в Мінську за підсумками переговорів представників РФ, України, Росії, а також лідерів бойовиків були підписані так звані перші мінські угоди. Саме виконання їх Порошенко назве основою свого мирного плану, а через два місяці, 4 листопада, з прикрістю визнає: "Інші учасники мінських домовленостей, крім України та ОБСЄ, не виконують взятих на себе зобов'язань".

12 лютого в Мінську були підписані другі мінські угоди за участю Порошенка, Путіна, Меркель, Олланда, а також лідерів бойовиків Захарченка та Плотницького.

Описание картинки 2

"Вони просто вбивці, найзвичайнісінькі бандити і терористи. Ось у чому справа. І якщо ви очікуєте, що буду шукати підтримки цих людей, – ні в якому разі! Ні за яких обставин. У жодній цивілізованій країні світу не ведуть переговорів з терористами"

Порошенко про можливість переговорів з терористами з "ДНР" та "ЛНР"

Антикорупційна люстрація чиновників

18 березня 2015 р. уряд прийняв рішення створити Національне агентство з попередження корупції. Основним повноваженням агентства стане аналіз та перевірка декларацій про доходи держслужбовців, моніторинг їхнього способу життя та формування електронної системи декларування доходів державними службовцями.

Ще торік в Україні розпочалася люстрація чиновників. 9 жовтня 2014 р. Порошенко підписав закон "Про очищення влади", прийнятий Верховною Радою 16 вересня. Закон визначає правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців та прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування. Втім, деякі чиновники свої звільнення успішно оскаржили в судах.

Описание картинки 2

"Антикорупційна люстрація судових, правоохоронних, податкових та митних органів"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі. Він також пообіцяв зробити доступною інформацію про доходи та витрати чиновників і державних службовців
Покарання винних в Іловайській трагедії

Вже 9 вересня 2014 р. Андрій Лисенко повідомив, що проводиться досудове слідство щодо "Іловайського котла" в рамках кримінального провадження за частиною 3 статті 425 Кримінального Кодексу України ("Недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану або бойової обстановки, якщо це заподіяло істотної шкоди або призвело до тяжких наслідків").

Однак минуло півроку, але ніхто не покараний ані за Іловайськ, ані за Дебальцеве, ані за інші поразки на фронті.

Описание картинки 2

"Причини важких втрат будуть ретельно вивчені та проаналізовані для того, щоб вони не повторилися в майбутньому. Слідчі вивчають, як планувалися і проводилися ці операції. Призначено військово-тактичну експертиза, яка дасть відповідь щодо правомірності прийняття рішень командним складом сил АТО і ступеня їхньої відповідальності. Винні не уникнуть покарання"

Порошенко про загибель сотень українських військовослужбовців під Іловайськом

Парламентсько-президентська форма правління

Конституційної реформи в Україні поки немає, а тому ніяких змін у формі правління не відбувалося.

Описание картинки 2

"Стану гарантом збереження щойно відновленої парламентсько-президентської форми правління, за якої уряд формується коаліцією фракцій і депутатів. Не буду претендувати на більші повноваження, ніж ті, на які ви мене оберете"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі
Законопроект про опозицію

Станом на кінець травня 2015 р. президент Петро Порошенко не вносив на розгляд Верховної Ради законопроект про парламентську опозицію. Проекти "Опозиційного блоку" в Раді було відхилено.

Описание картинки 2

"Як першочерговий внесу до Верховної Ради закон про парламентську опозицію"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі

Створення громадського телебачення

13 березня 2015 р. Верховна Рада України прийняла проект закону № 1357, який вносить уточнення в схему створення суспільного телебачення і радіомовлення. 4 квітня Порошенко в прямому ефірі підписав закон "Про суспільне телебачення і мовлення". Також в прямому ефірі логотип "Першого" змінили на логотип "Суспільного мовлення".

Описание картинки 2

"Структура власності ЗМІ стане прозорою, а конкурентне середовище у цій сфері - посиленим. Створення громадського телебачення на порядку денному як невідкладне питання"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі.
Уряд без квот

При формуванні нового Кабінету міністрів переговори тривали довго, а сам уряд формувався за квотним принципом, торги йшли за кожне крісло.

Описание картинки 2

"Чи готові ви віддати квоту міністра тій чи іншій політичній силі? Запишіть, щоб не забули: ні. Тому що це я обіцяв українському народу - квот у нас не буде"

Порошенко відразу після парламентських виборів восени 2014 р.

Скорочення кількості податків

Офшори досі не перекрито, а Рада навіть не змогла скасувати подвійне оподаткування з Кіпром. Однак що стосується податків, тут є зрушення. 31 грудня 2014 р. Порошенко підписав проект закону № 1578 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи), якими передбачено скорочення кількості податків і зборів з 22 до 9 (хоча ті, що залишилися, були значно розширені). З реальних знижень податкових ставок варто згадати реформу ЄСВ. Описание картинки 2

"Кількість податків скоротити, ставки - зменшити, офшори - перекрити"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі
Законопроект про референдум

Станом на кінець травня 2015 р. серед усіх законопроектів авторства Петра Порошенка проект про референдум відсутній. Як і відсутнє в Україні законодавство про проведення референдумів.

Описание картинки 2

"Я референдуму не боюся. Це абсолютно виразний інструмент волевиявлення громадян. Буду президентом - внесу його одним із перших"

Порошенко перед виборами

Диверсифікація поставок газу

Україна у 2014 р. скоротила імпорт російського газу порівняно з 2013 р. на 44% - до 14,5 млрд кубометрів. Станом на кінець травня 2015 р. Україна здійснює реверс газу із Західної Європи.

Описание картинки 2

"Окремої ваги питання це забезпечення енергетичної незалежності, диверсифікації поставок газу"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі
Вибори мерів міст у два тури

Змін до законодавства про місцеві вибори не відбулося. А ті відбудуться вже восени цього року.

Описание картинки 2

"Міських голів пропонувати обирати в два тури, щоб на ці посади потрапляли не випадкові люди, а ті, які мають підтримку більшості суспільства"

Порошенко у своїй передвиборчій програмі

Судова реформа

Верховна Рада України 12 лютого 2015 р. прийняла закон "Про забезпечення права на справедливий суд", який став першим законом, який реформує судову систему. Також було прийнято інші документи, проте саму реформу ще не завершено.

Описание картинки 2

"Тільки незалежний суд може забезпечити захист прав та свобод і недоторканність власності, що важливо для припливу в країну інвестицій"

Порошенко перед виборами. За його словами, реформи в Україні повинні починатися саме з судової реформи.
"Ми не залишимо Донбас в біді"

З 1 грудня 2014 р. влада заморозила виплату пенсій і зарплат на окупованих територіях Донбасу. Ще одним нововведенням стало введення пропускної системи, від якої постраждали лише ті, хто й так не міг залишити окуповані міста. Тепер без перепустки їм просто не виїхати. Наприкінці травня на окупованих територіях тимчасово призупинили деякі положення про захист прав і свобод людини.

Описание картинки 2

"Ми не залишимо вас у біді. Донбас був, є і буде українським"

Порошенко про долю Донбасу. А в цей час бойовики вже захоплювали Луганськ.

Чим запам'ятався цей рік

Отже, минув рік, як Петро Порошенко очолює Україну. Слід згадати, чим нам всім запам'ятався цей рік, і які зміни відбулися в країні.

Порошенко брав важелі управління країною, яка була втягнута у війну на Донбасі. Території від Маріуполя до Сєвєродонецька і Слов'янська контролювалися бойовиками. Станом на 16 червня в зоні АТО загинули 125 українських силовиків. Українські військовики змогли звільнити Маріуполь, але під Луганськом був збитий Іл-76, загинули 49 людей, і Порошенко запропонував свій мирний план. В односторонньому режимі ЗСУ припинили вогонь, але бойовиків це не переконало "зачохлити" зброю. Бойові дії продовжилися, і під Слов'янськом сили АТО втратили бойовий вертоліт, загинули 9 військовослужбовців. Зрештою, Порошенко не витримав тиску громадськості і скасував режим припинення вогню. Українська армія почала наступ на позиції бойовиків.

Сили АТО змогли підняти український прапор над Краматорськом та Слов'янськом, зайняти панівні висоти на Савур-Могилі, підібратися до самих підступів до Луганська. Підконтрольна бойовикам територія зменшувалася з кожним днем, аж коли в серпні грянув "Іловайський котел". Масштабний контрнаступ бойовиків за підтримки російських військ і техніки відкинуло українські війська. Частина угруповання сил АТО опинилася в "котлі" біля Іловайська. Звідти не вийшли щонайменше кілька сотень військовослужбовців. Крім того, сили АТО в серпні втратили дві третини техніки. Незважаючи на таку жахливу трагедію, нікого з вищих армійських чинів не покарали.



Порошенко в зоні АТО


Ці події привели Порошенка й Україну до першого Мінська. Переговори у столиці Білорусі відкрили шлях "особливому статусу" Донбасу і виборам у зоні АТО. Але "новороси" вирішили влаштувати власні вибори - у призначений ними день на тиждень раніше, ніж планувалося за деклараціями. І без того хиткий мир перейшов у гаряче протистояння, яке 12 лютого закінчилося поразкою сил АТО під Дебальцевим і Мінськом-2..

З дня мінських угод минуло вже понад 3 місяці, проте імплементація їх просувається досить повільно: ледве почали зустрічатися підгрупи щодо прямих переговорів з бойовиками, у сторін кардинальні розбіжності в поглядах. Водночас на фронті канонади не вщухають, а люди не перестають гинути. За словами самого Порошенка, станом на 8 травня 2015 р. за час АТО загинули 1675 українських військовослужбовців. ООН заявляє про 7 тис. загиблих у ході конфлікту. Близько мільйона громадян України стали біженцями. Крім цього, Україна втратила 25% промислового потенціалу та витрачає близько 100 млн грн щодня на АТО.

Як би не намагався Захід відмежуватися від українсько-російської війни, але й він зазнав прямих втрат на Донбасі. 17 липня 2014 р. в небі над Торезом був збитий малайзійський "Боїнг", загинули 298 осіб, серед яких 192 громадянин Нідерландів. Ця трагедія змусила ЄС посилити санкції проти РФ.



Президент сумує за жертвами "Боїнга"


В умовах війни українці змогли проявити свою патріотичну позицію. Багато хто пішов добровольцями на фронт – особливо в перші хвилі мобілізації, небувалих розмахів набув волонтерський рух. Відома СМС-акція зі збору коштів на потреби ЗСУ до травня 2015 р. зібрала 155 млн грн. Відомі волонтери потрапили на роботу в Міноборони. 5 грудня, в Міжнародний день волонтера, Порошенко вперше привітав українських волонтерів зі святом, нагородивши їх.



Порошенко нагородив волонтерів


Весь цей час Порошенко намагався підтримувати моральний дух нації, а також активно працював на дипломатичній ниві. Оскільки реформи відійшли до відання Верховної Ради та уряду, головним завданням Порошенка став пошук допомоги поза Україною. Порошенко зрозумів необачність своєї заяви про закінчення АТО "за лічені години" і що цю війну Україна сама виграти не зможе. Тому Порошенко розгорнув грандіозну зовнішньополітичну діяльність, навіть не чекаючи офіційного оголошення результатів. Вже 6 червня обраний, але не вступивши ще в повноваження, президент України попрямував до Нормандії, де представляв Україну на найвищому рівні під час святкування 70-річчя з дня висадки союзних військ. Там же сформувався горезвісний "нормандський формат" у складі зацікавлених сторін - України та Росії, господаря зустрічі - Франсуа Олланда, а також одного з основних партнерів Росії в Європі – Німеччини – в особі Ангели Меркель.

  • Описание картинки 1
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
  • 21

Міжнародна діяльність Порошенка


Порошенко на сцені світового політикуму виступав успішно, його промови прихильно приймалися і на саміті НАТО в Уельсі, і на зустрічах Ради Європи, йому аплодували в Конгресі США і польському Сеймі. Але, тим не менш, допомога Заходу обмежилася лише не найбільш серйозними санкціями, фінансовою та моральною підтримкою. Зброї Україна досі не отримала. Навіть миротворчу місію на Донбас Захід формувати не хоче.

Допомога, здавалося б, головного союзника України США обчислюється кількома мільярдами доларів кредитних гарантій, нелетальною допомогою і 300 американськими інструкторами, які вчать наших нацгвардійців. Європейський Союз теж, незважаючи на регулярні заяви про підтримку, не поспішає ані надавати безвізовий режим, ані розгортати поліцейську місію.

Фінансова допомога обчислюється мільярдами, але це все кредити. Зовнішній борг України зростає і лягає тягарем на тендітну економіку України.

До слова, про економіку. Критикуючи курс долара у 13 грн, Порошенко обіцяв його зниження. Він висунув на пост глави НБУ Валерію Гонтареву. За рік курс долара з 13 грн дійшов до 22 грн, а в лютневі дні загострення на фронті курс гривні на "чорному" ринку падав до 40 грн.

При цьому схвалений Порошенком уряд Арсенія Яценюка бере на себе все нові зобов'язання за кредитами МВФ, в основі яких – підняття ціни на газ для населення. Комунальні тарифи піднялися втричі, а реальні доходи населення знизилися.

Обіцяні реформи загрузли в бюрократичному болоті, корупція якщо і зменшилася, то невідчутно для економіки, інвестиції не йдуть, війна "висмоктує" з бюджету десятки мільйонів гривень на день.

При цьому в Україні безліч переселенців, працевлаштування яких відбувається зі скрипом. Єдину базу житла було створено через 4 місяці після початку конфлікту, а проблемами людей, які тікали від війни на сході, часто опікуються волонтери.

На цьому тлі з'явилися чутки про те, що Порошенко незадоволений політикою Яценюка і роботою уряду. Обидві гілки влади заявляли, що працюють однією командою і мають спільне бачення розвитку країни, а також не допустять конфлікту, який трапився за часів президентства Ющенка і прем'єрства Тимошенко. Однак зараз уже не все так гладко, як здавалося рік тому.



Перші особи української влади


Нестабільності додає незрозуміла ситуація з українськими олігархами. З одного боку, влада заявила, що деолігархізація – одне з головних завдань, але поки що згадується тільки конфлікт між Петром Порошенком та Ігорем Коломойським, який призвів до відставки останнього з посади голови Дніпропетровської ОДА. До решти олігархів, згідно із заявами силових органів, питань немає.

Важке фінансове становище змушує українців активно протестувати. Якщо після Майдану 2004 р. рівень протестних настроїв різко впав, то після Євромайдану він тільки виріс. Проти політики нової влади протестували журналісти, шахтарі, позичальники, військовики, радикали і навіть псевдомітинги. Люди вимагають змін. А вони "повзуть" зі швидкістю черепахи.

  • Описание картинки 1
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • Описание картинки 2
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7

Люди вимагають змін


Традиційно у світі відсутність змін прийнято підміняти популізмом. Україна в цьому плані не виняток. Хоча справжніх реформ ми поки не побачили, але нових свят у нас уже повно. Порошенко встановив День захисника України 14 жовтня, День пам'яті та примирення 8 травня, визнав бійців ОУН-УПА борцями за незалежність України, підписав закони про декомунізацію, а також закони, які забороняють пропаганду як комунізму, так і нацизму.

Петр Порошенко признает, что ожидал бОльших изменений за этот год, однако просит набраться терпения и ждать. Пока украинцы ждут, но уже совершенно очевидно, что терпения осталось не так много. Петро Порошенко визнає, що очікував більших змін за цей рік, однак просить набратися терпіння і зачекати. Поки українці чекають, але вже цілком очевидно, що терпіння залишилося не так багато. Це розуміє і влада, а значить, така ситуація не може довго тривати. Так, не варто забувати, що своїх обіцянок не завжди виконують навіть президенти США, але у нас абсолютно інша ситуація: війна і "застій" з реформами ставлять Україну на межу виживання.

Якими будуть наступні чотири роки Порошенка?

Суворо кажучи, жоден з чотирьох українських президентів-попередників Петра Порошенка не може похвалитися, що прийшов на свою посаду і пішов з неї без особливих скандалів. Леонід Кравчук, обраний в далекому 1991 році, пішов достроково в 1994-му внаслідок політичної кризи.

Леонід Кучма, який прийшов йому на зміну, примудрився підмочити свою «виборчу» репутацію кілька разів. Переміг Кравчука він у чесному «двобої», але в 1999 році трагічно і за нез'ясованих до сьогодні обставин загинув його (Кучми) найбільш імовірний конкурент на майбутніх президентських виборах В'ячеслав Чорновіл, а його місце посів одіозний політик Петро Симоненко, який прогнозовано програв Кучмі. Вдруге Леонід Данилович «прославився», оголосивши своїм наступником ще більш одіозного Віктора Януковича, наслідком чого став «помаранчевий» Майдан 2004-2005 рр. і перемога Віктора Ющенка у третьому турі президентських виборів. Та й про акції «Україна без Кучми» забувати не варто.

Ющенко ж став зразком політика першої величини, який розгубив за п'ять років 9/10 своїх прихильників. На президентських виборах 2010 р., на які він не посоромився висунути свою кандидатуру, він набрав аж 5% голосів.

Віктор Янукович вже увійшов в історію України як президент, що привів Україну до Євромайдану, як президент, який залишив під тиском суспільства не тільки пост, але й країну, під загрозою арешту.

Петро Порошенко за перший рік поки не встиг налаштувати проти себе країну, хоча на тлі масових проблем дещо втратив свій рейтинг. Ми поцікавилися у політичних експертів, чи всидить на «троні» Петро Олексійович покладені йому за Конституцією 5 років, і якою буде наша країна після його відходу з поста президента.

Дмитро Корчинський, лідер «Братства»:

Описание картинки 2 Я один з найбільших прихильників Петра Порошенка, тому, звісно, хотів би, щоб він просидів два терміни. Але тенденція останнього часу така, що Кучма просидів два терміни, Ющенко - один, Янукович - половину. Відповідно, Порошенко просидить, швидше за все, чверть терміну - такі настрої в суспільстві. Я гадаю, що десь через півроку я залишуся єдиним його прихильником. Він нас, суспільство, обдурив в усьому, що обіцяв, в усьому, чого від нього очікували. Тобто він не виправдав жодної надії. Взагалі ж, хотілося, щоб у нас більше не було ніякого президента. У нас було п'ять президентів за 25 років, і кожен наступний не був краще від попереднього. Ймовірно, це наслідок української екзистенції: можливо, нам взагалі не потрібен президент. Досить чисто парламентського устрою. Схоже на те, що президент - це п'ята нога в чеченській революції, як колись казав генерал Дудаєв. І я впевнений, що так воно і є.

Тарас Березовець, політолог:

Описание картинки 2 Сприятливий сценарій наступних чотирьох років каденції Порошенка – це сценарій, за яким Україна спочатку заморозить конфлікт на Донбасі, а потім звідти підуть російські війська, і наша країна реінтегрує цю територію, проведе зачистку від терористів і сепаратистів і відновить там суверенітет. Крім того, Україна отримає безвізовий режим з Європейським союзом, чітку перспективу членства в НАТО та ЄС. Буде змінено Конституцію, проведено децентралізацію. Спростити умови для бізнесу, і до нас прийдуть інвестиції. Найгірший же сценарій – це не тоді, коли відбудеться так званий «третій майдан». Ні. Нам нав'яжуть ці утворення - «ЛНР» і «ДНР», що призведе до поширення зарази сепаратизму скрізь. І тоді на Україну чекає розвал, можливо, по Дніпру. Зрозуміло, що тоді не варто очікувати поліпшення стосунків ані з НАТО, ані з ЄС. Замість цього ми можемо отримати дефолт. Що стосується політичної долі Порошенка, то я не думаю, що його можуть скинути внаслідок «третього майдану». Принаймні, на сьогодні. Він, цей «майдан», можливий лише тоді, коли будуть провалені всі економічні реформи, посиляться сепаратистські тенденції. Не вірю так само, що упродовж всіх чотирьох років на нас чекає «уповільнена» євроінтеграція, без реальних досягнень. Все ж таки Порошенко - куди більш жорсткий президент, ніж Віктор Андрійович, слизький і безхребетний політик. 5-відсотковий рейтинг, як у Ющенка під кінець каденції, Петру Олексійовичу не загрожує.

Андрій Золотарьов, політолог:

Описание картинки 2 Якщо президент зробить висновки з першого року свого президентства і передусім займеться справою, а не займатиметься інформаційними маніпуляціями, просто кажучи, перестане брехати і займеться не імітацією, а реальною модернізацією країни, то тоді у нього буде перспектива. На сьогодні, незважаючи на досить сумний баланс виконаних/невиконаних обіцянок, незважаючи на те, що більшість громадян опинилося за межею бідності, у президента все-таки залишився ще досить-таки пристойний рейтинг. І це залишає йому перспективу. Якщо ж президент і далі продовжить грати в політику, робити такі «шизофренічні» кроки, як із законом про декомунізацію, коли 15 травня він його підписав, а 16-го вже виправдовувався перед Коморовським, то тоді президент, який почав з дострокових парламентських виборів, закінчить достроковими президентськими, але вже без своєї участі. Зміна голови держави може відбутися у досить немирний спосіб, адже зараз вже багато людей, як герой Маріо Пьюзо, зрозуміли, що за допомогою доброго слова і револьвера можна вирішити набагато більше, ніж тільки за допомогою доброго слова. І тоді нам залишиться лише гадати, куди подасться Петро Олексійович, але наслідки для нього в будь-якому випадку будуть сумними. Але я вважаю, що Петро Олексійович – розумна людина і достатньо спритний політик, і йому вистачить розуму не доводити до такого сценарію. Тому, гадаю, перспективи всидіти в президентському кріслі для нього більше, ніж піти достроково.

Володимир Фесенко, політолог:

Описание картинки 2 Я не буду прогнозувати. Будь-який відповідальний і професійний політолог не зможе дати вам прогноз на чотири роки вперед. Це абсолютно безглуздо! Ось, скажіть, хто в 1987 році прогнозував розпад СРСР вже за чотири роки? Припускали, звісно, що це колись станеться, але не більше. А хто міг спрогнозувати два роки тому, що Януковича на посту президента очікують не тільки деякі проблеми? Зараз ситуація настільки мінлива, настільки непередбачувана, стільки факторів впливу, що більш як на півроку прогнозувати що-небудь безглуздо. І таких непередбачуваних факторів багато. І це не тільки суспільні настрої. Ми можемо спрогнозувати поведінку Путіна? Ні. Ми можемо сказати точно, як буде розвиватися ситуація на Донбасі? Теж ні. Я вже не кажу про речі, непідвладні людям, про булгаківську Аннушку, яка, може, вже розлила олію. Тому я як людина відповідальна не займаюся ненауковою фантастикою.

Юрій Палійчук, політичний експерт:

Описание картинки 2 Найгірший сценарій для України упродовж наступних чотирьох років президентства Порошенка – це посилення розколу, внутрішня дестабілізація і постійні економічні труднощі через тліючий конфлікт на Донбасі чи легалізація «ДНР» і «ЛНР» як частин нашої країни. Останній варіант – це, на мою думку, навіть гірше, ніж якщо ми програємо війну за Донбас і визнаємо нездатність вирішити питання силовим шляхом. Кращий сценарій – якщо конфлікт на Донбасі буде вирішено в інтересах України, а не Німеччини, Франції, Росії чи США. Навіть якщо він передбачатиме втрату частини території, але збереження реального суверенітету, права на державність і незалежну зовнішню політику. Власне, від Порошенка, який, згідно з Конституцією, відповідає за національну безпеку, оборону і зовнішню політику, залежить, за яким сценарієм упродовж наступних чотирьох років піде Україна. І перший варіант, і другий не гарантують йому збереження посади президента. Але йому слід думати не про владу, а про те, ким він себе бачить у підручнику з історії України.

Тарас Чорновіл, політик:

Описание картинки 2 Під час останніх і парламентських, і президентських виборів я наполягав, що ми повинні ставитися до них серйозно, адже вони проходили з прицілом на повний термін. І не варто сподіватися на дострокові вибори, оскільки навряд чи з'являться підстави для суспільних збурень таких потужних, що вони призведуть до дострокового припинення президентських або парламентських повноважень. Позапланово ми можемо піти на вибори хіба що тоді, коли трапиться катастрофа – масоване вторгнення Росії. Але воно, знову ж таки, є малоймовірним. Що стосується самого ходу війни, то ще перед виборами Порошенко говорив, що він – президент миру, притому, що саме Порошенко першим почав наступальні й успішні дії на сході, і все йшло на нашу користь, поки безпосередньо не втрутилися російські війська. Зараз же план президента зводиться до двох речей. Перше: припинити вогонь, кровопролиття, тимчасово заморозивши конфлікт. І він дотисне Росію – на сході з'являться міжнародні миротворці. Тоді почнеться другий етап, який, гадаю, він завершить до кінця своєї каденції: поступове витіснення з цих територій російського впливу з паралельною реінтеграцією їх в український простір. Хоча повна реінтеграція, напевно, через чотири роки все ж не закінчиться. Що стосується економічної політики, то, маючи найчисленнішу фракцію в парламенті, президент не буде стояти осторонь від вирішення економічних проблем. Але враховуючи досвід 2005 року, Порошенко точно не піде на відкритий конфлікт з Яценюком й урядом загалом. Маючи серйозне представництво в міністерствах, Порошенко міг би «добити» Яценюка, Авакова відправити у відставку, при цьому зберігши коаліцію. Але він на це не піде. Президент віддасть роль борців з урядом дрібним політсилам в Раді, а свою убезпечить від таких чвар, зберігши певний постійний пресинг на уряд. Тому повторення конфлікту «президент проти прем'єра» ми не побачимо ніколи.

© 2015


НАВЕРХ